Більше як 150 робіт київського скульптора Володимира Іванова пов'язані з античною міфологією. Автор переконаний, що відтворені в металі образи "зрозумілі й китайцю". Захоплено твори митця сприйняли в Німеччині, США, Ірландії та інших країнах. Торік міфічні створіння вперше показали у Києві.

Минулої п’ятниці відбулася небуденна мистецька акція — виставка скульптур на острові Зміїному. Незвична вона тим, що глядачів прийшло не більше як сімдесят — Президент України Віктор Ющенко зі свитою, гурт журналістів і “місцеві” прикордонники. Більше на острові нікого не було. Свої роботи представив київський скульптор Володимир Іванов, який зумів у металі втілити легендарних героїв античної міфології.

До металевої компанії потрапили “Біг Ахіллеса”, “Амазонка”, “Стріла Париса” та інші — загалом десяток фігур. “Міфологія — загальнозрозуміла мова для всього світу. Навіть китайцю не треба пояснювати, хто такий Геракл. До того ж античний світ тісно переплітається з нашою історією. “Енеїда” теж з’явилася не випадково”,— пояснює тематичне спрямування виставки Володимир Іванов. Митець каже, що лише з Ахіллом пов’язано шість місць на території нинішньої України. А власне острів Зміїний Посейдон підняв із дна морського спеціально для вічного відпочинку цього античного героя.

Зображувати міфічних істот і персон у металі Володимир Іванов взявся вже у зрілому віці — після того, як наліпив сотні пластилінових коників. Сьогодні про нього знають у всьому світі. Його виставки відбувалися в Німеччині, Ірландії, США, Росії та інших країнах. Єдина країна, де пан Іванов не виставлявся 20 років,— Україна. Вперше “металеві аргонавти” дісталися Києва лише торік під час експозиції “Великий скульптурний салон” в Українському домі. Одразу після цього Володимира Іванова зарахували до десятка найкращих скульпторів України. Проте державних нагород митець не має. “Мікеланджело не був заслуженим художником Італії. Мабуть, не дотягував”,— жартує скульптор.

До слова, він не зовсім позитивно оцінює архітектурні зміни Києва. “Мене більше задовольняє скульптурна складова того ж Майдану. Нинішня архітектура підскочила на 200 — 300 метрів угору і дозволяє собі не думати про гармонію з її оточенням”,— вважає пан Іванов. Він каже, що не проти, аби його роботи з’явилися на котрійсь зі столичних вулиць. А поки що кияни зможуть ними помилуватися 19 серпня у галереї “Да Вінчі” або ж на авторському сайті www.elgephest.com.

Які скульптури ви прибрали б із Києва?

Лев ГНАТЕНКО, народний депутат ВР V скликання:
— Жодної. В Америці не прибирають жодної скульптури, тому що це історія. Нехай залишається історія такою, якою вона є!

Олександр РОЙТБУРД, художник:
— Усі. І розставив би кам’яних баб, як це було у старому скіфському городищі, замість світлофорів. Це був би найбільший внесок у світову архітектуру. Я б усі скульптури, які поставили протягом останніх років ста, переплавив і особисто був би присутнім на цьому процесі!

Василь КОРЧОВИЙ, скульптор:
— Козака Мамая на Майдані, а решта більш-менш терпимі! То не скульптура, мій друг Володимир Шолудько приїхав із Рівного, і я запитую в нього, чи бачив козака Мамая на Майдані? А він каже: “Ні, скульптури не бачив. Я думав, це з пап’є-маше, щоб фотографуватися”. Скульптуру треба негайно прибрати, то купа глини...

Олександр ГОЛУБ, народний депутат:
— Я б жодного пам’ятника не прибирав. Кожен із них є частиною етапу розвитку суспільства. Це вандалізм, коли один пам’ятник замінюють на інший. Коли якась політична сила хоче відновити прізвище чи поставити пам’ятник, нехай створює нові мікрорайони, проспекти і називає їх потрібними іменами. Так можна вийти із цієї ситуації. У нас зміна влади спричинює і зміну пам’ятників, переписування історії. Це, на мою думку, маразм.