Сучасне українське мистецтво — в залах ООН                                                    http://www.day.kiev.ua/255656/
Емілія НАЗАРЕНКО, Женева  
  
 
КОНЦЕПЦІЯ ПРОЕКТУ — СИНТЕЗ ЖИВОПИСУ, СКУЛЬПТУРИ ТА ФОТОГРАФІЇ

Протягом двох тижнів жовтня в Палаці Націй Організації Об’єднаних Націй у Женеві працює виставка творів українських митців — художника Петра Лебединця, скульптора Володимира Іванова і фотографа Слави Кріка. Комітет по культурі ООН уже традиційно організує виставки художніх творів талановитих митців з усього світу. Але країн-членів ООН аж 192, кожна багата своїми національними талантами, і тому потрапити з персональною виставкою до серця міжнародних організацій не є легкою та швидкою справою. Останній раз із українським мистецтвом співробітники та відвідувачі Палацу Націй мали змогу ознайомитися в 2005 році. Нарешті через три роки завдяки активній роботі Постійного представництва України при ООН твори сучасних молодих українських митців представлено до уваги не пересиченої, але досить вимогливої інтернаціональної публіки.

Українська виставка в швейцарській Женеві проходить під майже грецькою назвою «Дар Посейдона». Як зазначив на відкритті виставки посол України при ООН Микола Маймескул: «Як Європа є багатою різноманіттям культур своїх держав, так і Україна багата елементами європейської культурної спадщини. Ці унікальні скульптури з металу й чудові картини відчуваються як ланка між європейськими культурами та культурою моєї України».

Автор концепції проекту «Дар Посейдона», який синтезує різні види мистецтва — живопис, скульптуру й фотографію — Володимир Іванов. Його вважають самим технологічним скульптором України: він працює не мармур, а сталь. Захоплення Іванова героями стародавньої Греції бере початок 20 років тому, коли ще молодий скульптор-початківець брав участь у розкопках Ольвії та Херсонесу, стародавніх грецьких міст на території України. Ідея синтезуючого мистецького проекту, присвяченого острову Ахілла (сучасний острів Зміїний у Чорному морі), народилася недавно, під час бесіди з Президентом України Віктором Ющенком в Українському домі. Завдяки його наказу були створені умови для першої художньої виставки «Дар Посейдона» на острові Зміїний, яку він урочисто відкрив у липні цього року. Острів Зміїний в античні часи був одним із численних сакральних елементів культури стародавніх греків, а в наш час став предметом судового процесу між Україною та Румунією щодо делімітації морських просторів у Чорному морі.

Але моя стаття — про українське мистецтво, представлене на суд інтернаціонального глядача. Другий учасник проекту — художник Петро Лебединець, який, шукаючи себе в мистецтві, пробував займатисяь графікою, чеканкою, різьбленням, але зупинився на живописі, пройшовши стадію фігуративного, захоплюючись Врубелем та імпресіоністами, і нарешті повернувшись до абстрактного живопису, який надихає його і понині. Картини митця вражають буянням теплих, чистих і яскравих кольорів, їхне гармонійне поєднання зачаровує життєрадісністю і навіть певною музикальністю. Як висловився один критик: «Картини художника — як мелодія, що плавно перетікає з одного полотна на інше, залишаючи враження абсолютної гармонії». А може, це мелодія античної кіфари Орфея, яка супроводжує Ахіллеса — воїна, володаря всього Чорного моря, чиє скульптурне зображення з металу стало центральною фігурою виставки.

Чудові пейзажні фотографії українського майстра Слави Кріка освячують казковість світу стародавніх античних героїв і богів, і ми відчуваємо особливу атмосферу магічного острова, який грецький бог моря Посейдон подарував безстрашному героєві. Спадщина античного світу начебто інтегрує нас в європейській простір.

На думку Петра Лебединця, мистецтво, крім втілення особистих почуттів, переживань та ідей художника, є також головним потенціалом нації, явищем, що цю націю репрезентує. Виставка трьох наших митців, символічна за своєю тематикою й формою, ще раз доводить, що Україна була, є і буде невід’ємною частиною загальноєвропейського культурного простору.

№191, четвер, 23 жовтня 2008 Останній раз із українським мистецтвом співробітники та відвідувачі Палацу Націй мали змогу ознайомитися в 2005 році. Нарешті через три роки завдяки активній роботі Постійного представництва України при ООН твори сучасних молодих українських митців представлено до уваги не пересиченої, але досить вимогливої інтернаціональної публіки.

Українська виставка в швейцарській Женеві проходить під майже грецькою назвою «Дар Посейдона». Як зазначив на відкритті виставки посол України при ООН Микола Маймескул: «Як Європа є багатою різноманіттям культур своїх держав, так і Україна багата елементами європейської культурної спадщини. Ці унікальні скульптури з металу й чудові картини відчуваються як ланка між європейськими культурами та культурою моєї України».

Автор концепції проекту «Дар Посейдона», який синтезує різні види мистецтва — живопис, скульптуру й фотографію — Володимир Іванов. Його вважають самим технологічним скульптором України: він працює не мармур, а сталь. Захоплення Іванова героями стародавньої Греції бере початок 20 років тому, коли ще молодий скульптор-початківець брав участь у розкопках Ольвії та Херсонесу, стародавніх грецьких міст на території України. Ідея синтезуючого мистецького проекту, присвяченого острову Ахілла (сучасний острів Зміїний у Чорному морі), народилася недавно, під час бесіди з Президентом України Віктором Ющенком в Українському домі. Завдяки його наказу були створені умови для першої художньої виставки «Дар Посейдона» на острові Зміїний, яку він урочисто відкрив у липні цього року. Острів Зміїний в античні часи був одним із численних сакральних елементів культури стародавніх греків, а в наш час став предметом судового процесу між Україною та Румунією щодо делімітації морських просторів у Чорному морі.

Але моя стаття — про українське мистецтво, представлене на суд інтернаціонального глядача. Другий учасник проекту — художник Петро Лебединець, який, шукаючи себе в мистецтві, пробував займатисяь графікою, чеканкою, різьбленням, але зупинився на живописі, пройшовши стадію фігуративного, захоплюючись Врубелем та імпресіоністами, і нарешті повернувшись до абстрактного живопису, який надихає його і понині. Картини митця вражають буянням теплих, чистих і яскравих кольорів, їхне гармонійне поєднання зачаровує життєрадісністю і навіть певною музикальністю. Як висловився один критик: «Картини художника — як мелодія, що плавно перетікає з одного полотна на інше, залишаючи враження абсолютної гармонії». А може, це мелодія античної кіфари Орфея, яка супроводжує Ахіллеса — воїна, володаря всього Чорного моря, чиє скульптурне зображення з металу стало центральною фігурою виставки.

Чудові пейзажні фотографії українського майстра Слави Кріка освячують казковість світу стародавніх античних героїв і богів, і ми відчуваємо особливу атмосферу магічного острова, який грецький бог моря Посейдон подарував безстрашному героєві. Спадщина античного світу начебто інтегрує нас в європейській простір.

На думку Петра Лебединця, мистецтво, крім втілення особистих почуттів, переживань та ідей художника, є також головним потенціалом нації, явищем, що цю націю репрезентує. Виставка трьох наших митців, символічна за своєю тематикою й формою, ще раз доводить, що Україна була, є і буде невід’ємною частиною загальноєвропейського культурного простору.

№191, четвер, 23 жовтня 2008